Як світло й урочисто в нашому залі,

Навколо яскраві букети горять,

Сьогодні на свято ми з вами зібрались

В життя проводжати своїх журавлят! 

Сьогодні музика лунає гучно в залі

І тоне в квітах урочистий зал.

В очах у кожного – і радість, і надія, –

Сьогодні  випускний  останній бал.

 

О мрії наші, зіткані з проміння

Любові вчителів, батьківського тепла,

Здійснитись ви повинні неодмінно,

Бо школа нам багато знань дала!

Ну а сьогодні скажемо: « Прощай»

Ми рідній школі, вчителю і парті.

Життя доросле! Ти нас зустрічай!

Ми доведем, чого ми в світі варті!

     

     

     

        

У цю травневу світлу днину

Школа зібрала свою родину.

Гляньте навколо: як квітів багато!

Розпочинаємо шкільне прощальне свято.

Шкільне  дитинство  успіхом  розквітне

У  цю  святкову  незабутню  мить

І  подарує  літо  різноцвітне

І  дзвоником  останнім  продзвенить!

Тож  хай  дзвенить  дзвінок  останній.

У  нім  -  мелодія  прощання,

У  нім  - минуле  незабутнє

І  світле,  радісне майбутнє!

Закінчилось  навчання,

Сповістив  про  це  дзвоник  останній.

У  нас  тепер  -  канікули!  Ура!

     

     

     

Як одна чудова мить пролетіли роки навчання в початковій школі. І ось вже прощаються з початковою школою 20 учнів, для яких вона стала рідною домівкою. Все згадалося в цей день: і перші радощі, і невдачі… На очах забриніли перші сльози прощання…

   Тож бажаємо нашим випускникам, щоб їхні мрії обов’язково здійснилися!

        

     

Одягнімо, друже, вишиванки –

Наш чарівний український стрій.

Не для когось, не для забаганки,

А для себе, вірний друже мій.

 

Одягнімо вишиванки, друже,

Як одвічний предків талісман.

Хай не буде серед нас байдужих

І один в нас буде отаман.

 

Одягнімо в свята і неділі,

В будень, за потреби, одягнім

І відчуєм – вороги безсилі

Зруйнувати український дім.

 

Одягнімо вишиванки, друже,

Хай побачить українців світ –

Молодих, відважних, дужих,

У єднанні на багато літ!