Ми вчимося все життя, спрагло хапаючи досвід кожної миті існування, складаючи результати навчання на рівні полички своєї дорогоцінної пам’яті. Полячки високі й низькі, далекі й близькі. Розум сам обирає, що робити з прийнятим, і щоразу віддає нам те, що ми колись вивчили.

Поличок стає дедалі більше. Вони прилаштовуються одна під одною, формуючи цілу скарбницю думок, по­дій, фактів, висновків — своїх, чужих, недомовлених і недописаних. Головне — вони є фундаментом нашої мудрості.

Джерел мудрості незліченна кількість. Але важливо, наскільки людина вміє сама створити для себе систему пізнання, заохотити себе, поставити мету, віднайти шля­хи, оцінити результати, визначити для себе необхідне та найважливіше. Головне — бажання навчатися нового й невідомого, вчитися цінувати своїх учителів, мудро формуючи себе як маленьку частинку історії. Адже осно­ва й запорука всього — бажання, а вже потім (завдяки йому) — освіченість, широта думки та успішність.

       Вітаємо з успішною атестацією провідного бібліотекаря Пайвель Ніну Григорівну та вчителя російської мови, спеціаліста вищої категорії Приходько Валентину Іванівну.