Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

«На порох стерти, перебити!» –

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти!

Микола Луків

100 років тому, 29 січня 1918 року, українські студенти стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

Усього під Крутами було вбито близько 300 юнаків. Це були воїни Студентської сотні Січових стрільців, кадети першої Української школи ім. Б. Хмельницького, студенти та гімназисти вишів та гімназій.

Подвиг студентів-крутян став символом мужності та беззастережної любові до власної Батьківщини. За часів радянської влади, про бій під Крутами забули на довгих 70 років, до отримання Україною незалежності. Тільки в останні роки історики почали активно вивчати наявні матеріали. І хоча зараз виникає більше питань, ніж відповідей, незмінним залишається один факт: битва під Крутами – одна з визначних сторінок історії України, яку ми маємо пам’ятати.

На полі бою в Крутах у 2006 році відкрито пам’ятник-комплекс, куди увійшли: музей, каплиця та курган із червоною колоною, увінчаною тризубом. Навколо кургану встановлено 300 гранітних монументів та висаджено каштановий гай. У Києві на Аскольдовій могилі встановлено хрести, біля яких відправляють панахиди.

Крути це символ. Символ непохитності, патріотизму та любові до Батьківщини.

І ми, нащадки зобов’язані зберегти той вічний вогонь, ту непереможну любов до Батьківщини, яку мали вони: студенти, юнкери, гімназисти.