|
Як світло й урочисто в нашому залі, Навколо яскраві букети горять, Сьогодні на свято ми з вами зібрались В життя проводжати своїх журавлят! Сьогодні музика лунає гучно в залі І тоне в квітах урочистий зал. В очах у кожного – і радість, і надія, – Сьогодні випускний останній бал.
О мрії наші, зіткані з проміння Любові вчителів, батьківського тепла, Здійснитись ви повинні неодмінно, Бо школа нам багато знань дала! Ну а сьогодні скажемо: « Прощай» Ми рідній школі, вчителю і парті. Життя доросле! Ти нас зустрічай! Ми доведем, чого ми в світі варті!
|
|
У цю травневу світлу днину Школа зібрала свою родину. Гляньте навколо: як квітів багато! Розпочинаємо шкільне прощальне свято. Шкільне дитинство успіхом розквітне У цю святкову незабутню мить І подарує літо різноцвітне І дзвоником останнім продзвенить! Тож хай дзвенить дзвінок останній. У нім - мелодія прощання, У нім - минуле незабутнє І світле, радісне майбутнє! Закінчилось навчання, Сповістив про це дзвоник останній. У нас тепер - канікули! Ура!
|
|
Як одна чудова мить пролетіли роки навчання в початковій школі. І ось вже прощаються з початковою школою 20 учнів, для яких вона стала рідною домівкою. Все згадалося в цей день: і перші радощі, і невдачі… На очах забриніли перші сльози прощання… Тож бажаємо нашим випускникам, щоб їхні мрії обов’язково здійснилися!
|
|
Одягнімо, друже, вишиванки – Наш чарівний український стрій. Не для когось, не для забаганки, А для себе, вірний друже мій.
Одягнімо вишиванки, друже, Як одвічний предків талісман. Хай не буде серед нас байдужих І один в нас буде отаман.
Одягнімо в свята і неділі, В будень, за потреби, одягнім І відчуєм – вороги безсилі Зруйнувати український дім.
Одягнімо вишиванки, друже, Хай побачить українців світ – Молодих, відважних, дужих, У єднанні на багато літ!
|
|
9 травня 2016 року Україна відзначала День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Багато років минуло від незабутнього травня 1945 року, але й сьогодні величний подвиг захисників і визволителів залишається невичерпним джерелом патріотизму, вірного служіння своєму народові. У цей славний день згадали всіх, чиє життя забрала війна, низько вклонилися ветеранам, які на своїх плечах винесли тягар війни та підняли країну з руїн у повоєнні роки. Ми уславлювали тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога.
Урочистий мітинг, присвячений Дню Перемоги проходив біля Братської могили у селі Студеники, куди прийшло багато людей, у тому числі і сімей з дітьми, а це свідчить про те, День Перемоги – це свято, яке об’єднує покоління. Приємною стала присутність трьох онуків одного з похованих у Братській могилі – Горбулі Віктора Сидоровича. Вони розповіли, що їхній дід був тяжко поранений у 1943 році, лікувався в Студениках, де і помер. Увага присутніх була прикута до єдиного ветерана, який зміг бути присутнім на урочистостях – Петрини Григорія Михайловича. Його супроводжували двоє дітей, онука та правнук.
Цього дня на адресу мешканців села, гостей та ветеранів прозвучали щирі слова вітання від сільського голови М. М. Гудзя, заступника голови районної ради І. С. Бугаєнка, депутата районної ради, директора Жовтневої ЗОШ І-ІІІ ступенів М. О. Лях, які побажали всім миру у країні, а ветеранам, працівникам тилу, перш за все, здоров’я, любові, уваги і турботи від рідних, близьких та всіх, хто знаходиться поруч, сімейного затишку і благополуччя родинам. День Перемоги був і залишається одним з найбільш шанованих свят. Перемога над фашистським безумством дісталася нам і всьому світові дуже дорогою ціною. Ні хто не забутий, ніщо не забуто. І ми будемо пам’ятати про це.
|
|
Чорнобильська трагедія. Це повість, зіткана із правди, скорботи, мужності людей. Горем і болем увійшла вона у наше життя і не залишає байдужими нас і зараз. Сьогодні, напередодні 30-ї річниці Дня Чорнобильської трагедії, пройшли години спілкування, уроки-реквієм, уроки скорботи. Всі діти пройнялися болем і співчуттям до людей, які змушені були залишити рідні домівки, обжиті, облаштовані місця, могили своїх батьків. Також вшанували хвилиною мовчання пам'ять тих, хто віддав своє життя під час ліквідації Чорнобильської трагедії. Наш земний уклін, довічна вдячність усім, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією нашу квітучу, родючу українську землю. Чорнобиль – мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш біль. Саме тому ми й запалили свічку пам’яті, згадали той день, що розділив долю людей на «до» і «після»…
|
|
8 та 9 квітня учні, вчителі та працівники школи взяли участь у суботнику по прибиранню шкільної території та сільського парку. Відразу після уроків всі дружно взялися за роботу, розпочавши з загальношкільної лінійки. Замітали, загрібали, білили дерева, фарбували пеньочки, прибирали біля меморіалу загиблим воїнам. Працювали всі дружно і весело. Територія школи та села ніби розцвіла, оновилася. Тепер всі будуть підтримувати чистоту, адже чистота – запорука здоров’я.
|
|
|
|
Успішна реалізація цілей та завдань сучасного навчально-виховного процесу неможлива без постійного підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, зокрема наполегливої самоосвітньої роботи. Слід підкреслити: саме самоосвітньої, бо, за словами Жан-Жака Руссо, тільки вона спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою, без сумніву, має бути освітянин. В навчальному закладі, традиційно, заслуховуються творчі звіти вчителів, які атестуються в поточному навчальному році. Педагоги презентують рівень своєї педагогічної майстерності за міжатестаційний період у підвищенні науково-теоретичного рівня та професіоналізму, висвітливши такі питання, як: анкетні дані, особисті нагороди, результати попередньої атестації та курсової перепідготовки, проблему, над розв’язанням якої працюють, педагогічне кредо, участь у роботі кафедр, участь у методичних та предметних декадах, відкриті уроки та виховні заходи, цікаві педагогічні знахідки, які розкривають творчість педагога, банк даних роботи вчителя, науково-дослідницьку роботу, власні друковані збірники та посібники, інновації у роботі, творчу лабораторію вчителя тощо. Звіт педагогів пройшов успішно. До атестації готові! |
|
На високім і ніжнім чолі України, На квітучі сади і на сині моря, На березовий жаль і на смуток калини Непогасна засяяла диво-зоря. Незгасно зійшла на віки і навіки Хоч доля земна не стелилась їй раєм. Та аж до Сурамі від першого крику Жага в ній горіла, яка не вмирає.
Я знову бачу Лесю, мужню, горду І сонце п’є калинову росу. Безсмертна донько, мудрого народу Вінок любові я тобі несу. Ти себе Українкою звала. І чи краще знайти ім’я Тій, що радістю в муках сіяла, Як Вітчизна велика твоя! Тобі сьогодні хліб, калину й колос Твоя малеча рідна принесла. Ти все життя з недугою боролась Та творчістю ти смерть перемогла! В твоєму серці -України радість, В твоєму серці –України муки. Ти - Українка і волинський ранок Устами цілував тебе у руки. Ти –в нашім полі, ти –у нашім небі, В дніпровській хвилі, в щебеті діброви. Пливуть віки од тебе і до тебе, Ясні віки вселюдської любові. Твій голос в пісні нашій, в нашому житті, Твоя зоря цвіте над рідним краєм. Так! Ти жива! Ти будеш вічно жити! Ти в серці маєш те, що не вмирає. Не забуто образ благородний, Нагорода вища з нагород: Ти навіки в пам’яті народній, Як народна пам’ять ,як народ! |
