Встає над світом щире сонце вранці

І землю гріє променем ясним.

А я іду по світу в вишиванці.

Я — українець! І горджуся цим.

В нас обереги вишивають здавна.

Така традиція в народі прижилась.

Вона прадавня, вічна й дуже славна.

В культурі й до сьогодні збереглась.

Ані вікам, ні моді не здолати...

Вона в людському серці і в душі.

У ній любові, мрій, надій багато

І ти традиції забути не спіши.

  

      Щиро вітаємо всіх з  чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури — з Днем вишиванки.

       Вишивану сорочку українці одягали з давніх-давен, адже  свято вірили, що вона захищає від усього злого та є оберегом.

      Вишиванка — наша національна святиня. Вона символізує зв’язок поколінь, будить високі патріотичні почуття в серці кожного українця. Вишиту сорочку, вишитий рушник передають з роду в рід, бережуть як безцінну реліквію.

     Багато чого ще можна вкладати у вишивку та незліченно багато можна з неї почерпнути, вивчати старе та додавати нове. Мудрість і сила тисячолітньої традиції дає нам натхнення до праці та боротьби.

    Бажаю усім Божого благословіння та укріплення української ідентичності заради процвітання нашої країни.