До уваги батьків 

Начальник СКМСД(сектору кримінальної міліції у справах дітей ) Переяслав-Хмельницького MB майор міліції Герасименко Ігор Олександрович

оперуповноважений СКМСД Переяслав-Хмельницького MB лейтенант міліції Кіряков Олександр Володимирович

м. Переяслав-Хмельницький вул. Горького 25А, кабінет 224 тел. 5-35-82, електронна адреса phmkmsd@ukr.nct.


Виховує все: люди, речі, явища, але на першому місці батьки.
Учити жити – значить передавати із серця в серце моральні багатства. І передає ці багатства той, хто з колиски пестить дитину, хто дбайливою рукою підтримує її перший крок, хто веде її за руку першою стежиною життя.
Виховання починається із дня народження.
Перше, з чого дитина починає пізнавати світ, - це ласкава материнська усмішка, тиха колискова пісня, добрі очі, лагідні обійми. У сімейному вихованні вирішальну роль відіграє морально-етичне обличчя батьків. <Могутньою виховною силою є власний позитивний приклад самих батьків.
Турбота батька і матері про здорову сім'юСправжня мудрість виховання – в умінні дати дитині щастя дитинства – це спокійне домашнє вогнище.
Сім'я -це первинний колектив українського суспільства.
Чи почуває дитина, що блага її життя – наслідок великої праці батьків, люблячих її людей? Важливо навчити дітей розуміти й переживати всім серцем, що вона живе серед людей і що найглибша людська радість – жити заради когось. Готових рецептів сімейного виховання немає.
Народження людини – велике і важке діяння, щаслива і складна праця, яка називається вихованням.

Десять правил для батьків
 

1. Любіть свою дитину. Радійте її присутності, приймайте її такою, яка вона є, не ображайте, не принижуйте, не підривайте її впевненість у собі, не карайте несправедливо, не позбавляйте своєї довіри, дайте привід любити вас.

2. Охороняйте свою дитину.Захищайте від фізичних і душевних небезпек, коли треба жертвуючи своїми інтересами і жертвуючи своїм життям.

3. Будьте позитивним прикладом для своєї дитини. Прищепіть повагу до традиційних цінностей, самі живіть згідно з ними. Нехай у вашій сім'ї побутують чесність, скромність.

4. Пограйтеся зі своєю дитиною.Приділяйте їй якомога більше часу, розмовляйте з нею, грайтеся так, як їй подобається, її гру приймайте всерйоз.

5. Працюйте зі своєю дитиною. Допомагайте їй, коли вона намагається брати участь у роботі вдома.

6. Покажіть дитині можливість і межі людської свободи. Давайте дитині можливість набути свого досвіду, навіть якщо це пов’язано з певним ризиком.Надмірна опіка призводить до того, що дитина нерідко стає соціальним інвалідом.

7. Привчайте дитину бути слухняною. Дитину треба заохочувати до додержання встановлених правил.

8. Дитина «живиться,як і дорослий, переживаннями, що дають їй змогу орієнтуватись у подіях, ознайомитися з життям інших людей і з навколишнім світом.

9. Дозвольте дитині набути життєвого досвіду. Хай навіть не безболісно, але самостійно.

10. Чекайте від дитини тільки таких міркувань та оцінок, на які вона здатна у своєму віці, за свого розвитку і життєвого досвіду.

 

 

Рекомендації для батьків щодо запобігання суїцидам

v    Поважайте дитину, цінуйте в ній особистість, зважайте на її думку, інтереси, потреби.

v    Коли скандал між вами і дитиною уже розгорівся, зумійте зупинитися, змусьте себе замовкнути, навіть якщо ви тисячу разів маєте рацію.

v    У стані афекту підліток є вкрай імпульсивним. Та агресія, яку він виявляє щодо вас, миттєво обернеться проти нього самого. Будь-який гострий предмет, що потрапить під його руку, ліки у вашій аптечці, – все це стане реально небезпечним, загрозливим для його життя.

v    Не кричіть! Не розпускайтеся! Не ображайте дитину! Адже дитина дійсно може подумати, що ви її ненавидите. Вона буде в розпачі, а ви, глухий від власного галасу, її крику про допомогу не почуєте.

v    Вчасно намагайтеся помітити в дитині депресивний стан, завжди чесно кажіть їй про велику цінність життя.

v    Рятуйте дитину від самотності.

v    Розширюйте коло спілкування своєї дитини.

v    Довіряйте дитині, сприяйте відвертим розмовам між вами.

v    Пам’ятайте, що в суїциді дитини майже завжди винен дорослий.

Своєчасно звертайтеся по допомогу.

 

 

 

Золоті правила для батьків

•   Більшість дітей — «звичайні». Не робіть зі своєї дитини вундеркінда, окреслюючи непосильні вимоги, орієнтуючи на недосяжні еталони. Дитина повинна частіше відчувати задоволення від того, що вона щось може, ніж тривожитися з приводу того, чого не може зробити.
•   У різних дітей — різні здібності (розумові, художні, математичні, організаційні, вольові, чут­тєві). Здібності треба розвивати! Але ваше перше завдання — визначити оптимум вашої дитини. Не орієнтуйте навіть найбільш здібну дитину на ви­нятковість. На цьому шляху її чекає розлад із самою собою, бо завжди поруч знайдеться хтось більш обдарований, працелюбний. Реалізувати себе в житті може лише активна дитина. Виховуйте людину дій, вчинку.
•   Дозволяйте дитині ризикувати. Залишайте за нею право на помилки, але вчіть самостійно їх виправляти.
•   Не повчайте у незнанні! Правильно виховувати може лише той, хто знає дитину — розуміє її чесноти і вади, відчуває її настрій, добре орієнтується в її ін­тересах, смаках, цінностях, звичках, здібностях.
•   Не змішуйте поняття «хороша» і «зручна» дити­на! Хороша живе своїми думками і почуттями інших (тобто самостійна і чуйна). Зручна — це дитина, яку дорослі «пристосували» до себе — слухняна, підкоряється вимогам, безвольна.
•   Викорініть зі своєї практики вираз: «Роби, якщо я вимагаю». Замініть цю форму вимоги іншою: «Ро­би, тому що цього не можна не зробити». Зростаючи, особистість повинна звикнути до виконання вимог не на догоду зовнішньому розпорядженню, а тому, що вони розумні, доцільні...
•   Довіряйте дитині. Людина, яка виростає в до­вірі, іде по життю спокійно — вона відкрита, това­риська, доброзичлива. Будьте терплячими! Ставтеся терпляче до дитячих проявів: процес розвитку є ви­пробуванням не лише для дорослих, а й для самої дитини. Виховуйте її вимогливою любов'ю.
•   Ніколи не кажіть, що за всіма життєвими про­блемами не лишається часу на виховання дитини. Ви виховуєте її щоденно своїм ставленням до життя, системою своїх цінностей, своїми виборами. Ви виховуєте дитину своєю присутністю, поглядом, жестом, посмішкою...
•   Будьте відповідальними! Безпечність — ме­ханізм, який продукує борги перед долею дитини, перед її сьогоденням і майбутнім. Відповідальний вихователь передбачає наслідки своїх слів, своїх дій. Оцінюючи результат, учинок, властивість дитини, вказуйте не лише на те, чим ви незадоволені, а на те, що вам подобається в ній. Не порівнюйте її з одно­класниками, з братиками чи сестричками. Усі діти різні!
•   Порівнюйте дитину в її динаміці — якою вона була вчора, якою є сьогодні, якою може бути завтра. Тобто порівнюйте особистість, яка зростає, з нею самою.
•   Не ставтеся до дитини зневажливо.

 

Можливі причини проблем у навчанні дітей

    1. Учень швидко стомлюється, а регулювати свій темп неспроможний.
    2. Батьки не вміють допомогти учневі або став­ляться до нього, як до підлітка (пояснять лише раз, вважаючи, що цього досить) або як до малюка — повторюють те саме безліч разів.
    3.  Дорослі не вміють зацікавити дитину навчаль­ною працею як захопливою грою.
    4. Дитина не в змозі уважно працювати в школі й удома, оскільки навчальна завантаженість для неї непосильна (не звикла працювати).•     Батьки надто пригнічуютьучня погрозами й покараннями. Не вміють своєчасно схвалити й підбадьорити маленьку людину.
    5. Дорослі не вміють чітко пояснювати, давати ділові поради.
    6. Батьки не дотримуються принципу єдності вимог у навчанні: кожен нав'язує дитині свій стиль роботи.

 

Поради батькам, які допомагають дітям учитись

  •  Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять. Інтерес — найкраща з мотивацій.
  •  Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніть­ся до неї пізніше або запропонуйте дитині легший варіант завдання.
  •  Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недо­статніх успіхів і незначного просування або навіть деякого регресу вашої дитини.
  •  Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуаль­них можливостей.
  •  У заняттях з дитиною треба знати міру. Не зму­шуйте дитину виконувати вправу, якщо вона весь час крутиться, стомилася, неврівноважена. Спробуйте визначити межі витривалості дитини, збільшуйте тривалість занять щоразу на невеликий відтинок часу.
  •  Бажано використовувати ігрову форму занять, оскільки діти погано сприймають чітко регламенто­вані, повторювані, монотонні заняття.
  •  Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполегливість тощо. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу самооцінку.

Пам'ятки — поради батькам учнів щодо складання державної підсумкової атестації

До складання

—  Ознайомтеся з порядком проведення державної підсумкової атестації учнів.

—   З'ясуйте бажання дітей щодо вибору навчального предмета, з якого вони складатимуть державну підсумкову атестацію. Переконайтеся, що вибір вашої ди­тини правильний.

—  Почніть готувати свою дитину до державної підсумкової атестації завчас­но, однак не будьте нав'язливими.

—   Поділіться з дитиною своїм досвідом складання іспитів.

—  Пам'ятайте, що дитина може сама вибирати час для підготовки до держав­ної підсумкової атестації.

—  Будьте готові, не лише вислухати плани відповідей дитини на запитання державної підсумкової атестації, а й щось підказати їй.

—  Стежте за тим, щоб ваша дитина чергувала заняття та відпочинок (напри­клад, 40 хвилин навчається, 10 — відпочиває).

—  Не забудьте, що дитині напередодні державної підсумкової атестації необ­хідно відпочити: ввечері після закінчення заняття прогулятися на свіжому повітрі, прийняти душ, раніше лягти спати.

—  Підтримайте дитину. Це додасть їй впевненості у своїх силах.

Під час складання

—  Будьте впевнені у знаннях вашої дитини.

—   Не хвилюйтеся, тому що зайве хвилювання заважатиме не лише вам, а й дитині, адже вона відчуватиме ваш неспокій.

—  Не відволікайте дитину телефонними дзвінками, вона сама вам зателефонує!

Після складання

—  Підтримайте дитину незалежно від результатів державної підсумкової атестації.

—  Порадьте, як раціонально розподілити час, готуючись до державної підсум­кової атестації з інших навчальних предметів.

 Поради батькам пятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі. 

 

 

Безпека дітей в Інтернеті